Організаційно-методична робота
Важливою складовою планування діяльності практичного психолога є створення організаційно-методичної бази. Значна частина робочого часу психолога витрачається на написання різноманітних звітів, планів, розробку діагностичних та корекційних програм, рекомендацій за результатами проведених досліджень тощо. Виконання вказаних видів робіт повинно бути передбачено річним планом.
«Дитяча психіка в умовах війни»
"РОЗМОВИ ПРО ВІЙНУ"
(ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ ПРО ВІЙНУ ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ОПІКУНІВ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ)
"Експерти дали кілька порад, як вберегти психічне здоров’я дітей під час війни"
"ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ,
КОЛИ ВОНА ПЕРЕЖИЛА ПСИХОТРАВМУЮЧУ ПОДІЮ?"
(ПУТІВНИК ДЛЯ БАТЬКІВ)
"ДІТИ Й ВІЙНА:
ЯК ВБЕРЕГТИ ДИТЯЧУ ПСИХІКУ?"
Розробка та оформлення методичних матеріалів:
«Про дитячу істерику»
*Коли у дитини істерика*
Алгоритм дій для дорослих:
Стабілізуватись. Взяти щось в руку, спертися на стіну. Нагадати собі: істерика означає занадто високу напругу. Іноді дитині треба випустити пару.
Бути в контакті з дитиною.
Якщо дитина не чує наших умовлянь - озвучити її почуття (Ти злишся? Сумуєш? Зовсім складно? Втомилась?). Істерика потребує берегів – нашої уваги, рук та обіймів (Йди обійму! Мені теж так хочеться додому. Якщо б я могла, я б для тебе…).
Якщо це маніпуляція – бути в контакті, почути потребу – але дати зрозуміти, що маніпуляція не пройде.
Якщо дитина мала – допустимо перефокусувати увагу.
Після відновлення контакту можна розпочинати раціональний діалог. Переказувати те, що було до початку істерики і робити раціональні висновки.
У істерики є інерція – вона не може припинитися одразу ж.
Напрацьовуйте практики, що робити після істерики, адже треба зберегти відчуття близькості (обійманці, мізинчики, будь-що).
Тепер теорія і ще практики:
емоційні прояви, скоріше за все, будуть сильніше не тоді, коли сама гостра небезпека, а коли вже є хоч якійсь період спокою. І це може бути і, коли дитина в Україні, і вже в більш безпечних містах та країнах.
Перші потреби дитини – безпека та близкість - емоційний контакт з надійними дорослими. зараз про базову безпеку ми говорити не можемо, а на емоції та емоційний контакт у батьків просто може не вистачати сил та часу. Це нормально, коли дитина, що проявляє навіть здорові емоції, викликає у нас роздратування чи агресію.
Проявити те, що в неї накопичилось, вона може тільки з тими, кому довіряє.
дуже складно грати з дітьми, та витримувати напругу емоційністю чи іграми.
В цьому дописі саме про відновлення відчуття безпеки та близкості - це має зменшити істерики та інші симптоми:
МИ НОРМАЛЬНІ в ненормальних умовах. Ми залишаємося найкращими батьками і в воєнний час, навіть більше.
Чому ми не можемо зараз бути такими близькими, як би хотіли, чому так складно грати: Майже у всіх нас підвищений рівень кортизолу. Майже всі ми намагаємося витримати напругу – чи в житті в небезпеці, чи в адаптуванні к новим умовам.
Звертання до емоцій (гра з дитиною, сльози, страх, капризи дитини) ще і ще активізує лімбічну систему мозку, тобто ще повищує рівень кортизолу. і наші реакції на дітей зараз закономірно можуть бути більш різкими. Діти можуть бісити, терпіння може не вистачати, і навряд чи у нас є час побути хоч трохи без дитини та контролю, щоб відновитись.
+ тривога вимагає контактувати з інформацією – контролювати новини. Часто ми не можемо перемкнутись на щось інше.
Що робити: при будь якій можливості нам потрібно відпочивати,
треба пам'ятати, що війна сприяє і нашому регресу – багатьом з нас хочеться на ручки. Але «ручки» - це ми самі. І нам дуже дуже важливо хоч на 2-5-15 хвилин робити паузи – в листанні новин, в спілкуванні, в турботі про себе.
Маркери того, що рівень безпеки починає хоч трішки відновлюватись – дитина їсть (не надмірно, бо надмірність – це теж ознака стресу), відновились процеси травлення (туалет, дефекація), відновлюється сон, дитині цікаво спостерігати за іншими, вона починає цікавитись тим, що поруч, поступово може відходити далі від дорослих. Починає відпускати.
Ігри для зняття напруги:
ще раз - Зараз дуже потрібні тілесні ігри
Ігри на екологічний вихід агресії -я теж їх публікувала.
Після того, як донька заспокоїлася сьогодні після істерики, я їй запропонувала пограти в тварин, яки хочуть вити – і ми вили вдвох, як вовки, нили та мугикали, як кошенята, уявляли, як могли б вити різні тварини – це і для мене була «нормалізація» того, що я не можу собі дозволити проявити, «як доросла». Після цієї гри перетворюємося на веселих тваринок. А потім на людей.
Хочу ще нагадати про «Ворі Дол» - (це може бути і наша мотанка) – лялька – втішителька (утешительница), лялька від тривог - яку можна зробити з гілки дерева, обмотати нитками. Коли ми обмотуємо – це «обережна» дія, це такі метафоричні обійманці та відтворення контуру безпеки. Така лялька кладеться під подушку – і «забирає» погані сни, тривоги, страхи.
Їй можна «розповідати» про те, що складно , вона може бути в кишені дитини.
Використані матеріали від СВІТЛАНИ РОЙЗ
Істерику часто бояться, але насправді вона можлива тоді, коли є сили плакати, відчувати. Відповідно нема потреби послаблювати те, що є сильним.
Що робити, якщо у людини поруч сталась істерика:
1. дати їй відбутись: «якщо оркестр почав грати – дослухайте»,
2. забезпечити безпеку, зменшити кількість сторонніх спостерігачів,
3. дати людині відчути, що ви поряд, ви її чуєте,
4. не намагатись заспокоїти.
Людська психіка – неймовірна, і вона здатна витримувати навантаження і “зцілюватись”. І в розмові з тим, хто переживає важкий досвід, важливо зберігати позицію віри: не жаліти, а вірити в людину, її здатність справлятись.
ДИТЯЧА ІСТЕРИКА:
5 ТИПІВ, ЯКІ БАТЬКИ МАЮТЬ ЗНАТИ «В ОБЛИЧЧЯ»
Інформаційно-методичний посібник
СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ: ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ, ПРОФІЛАКТИКА
ПЕРЕДМОВА
СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ
КОМЕРЦІЙНА СЕКСУАЛЬНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДІТЕЙ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПРОБЛЕМА СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА НАД ДІТЬМИ
ДОДАТКИ
СЛОВНИК ПОНЯТЬ ТА ТЕРМІНІВ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
«КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЩОДО ТЕМИ АНТИБУЛІНГУ»
1. Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід
2. Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби
3. Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти
4. Кодекс безпечного освітнього середовища
5. Комплект освітніх програм «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації»
6. Освітня програма гуртка «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації»
7. Освітня програма факультативу «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»
